У сучасному Хмельницькому встановлено близько 3 десятків пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків. З них 3 занесено до реєстру пам'яток монументального мистецтва національного значення, 5 — місцевого, 10 вважаються новоспорудженими об'єктами.

Пам'ятник "Проскурівський погром" (Проскурівська різня) — єврейський погром у Проскурові, вчинений у лютому 1919 року силами вірних Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк, інші війська).

Пам'ятний знак «Ангел скорботи» — пам'ятник жертвам репресій комуністичного режиму, споруджений у місті Хмельницькому у 1998 році силами Київський ХВО «Художник»

Пам'ятник-фонтан барону Мюнхгаузену — оригінальна скульптура-фонтан, що зображує літературного персонажа барона Мюнхгаузена

Пам'ятник присвячений Івану Франку у місті Хмельницькому.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому у Хмельницькому (1955) — повнофігурний пам'ятник на честь українського гетьмана Богдана Хмельницького, встановлений у обласному центрі, що носить його ім'я — місті Хмельницькому в 1955 році, історично перший пам'ятник гетьманові у місті.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому у Хмельницькому (1993) — великий кінний пам'ятник на честь українського гетьмана Богдана Хмельницького, встановлений у обласному центрі, що носить його ім'я — місті Хмельницькому.

Пам'ятник видатному українському політичному й громадському діячеві сучасності В'ячеславові Чорноволy. Bідкрито в грудні 2007 року. Автори — Микола та Богдан Мазури.

Пам'ятник великому українському поету і мислителю Тарасові Шевченку було урочисто відкрито в 19 грудня 1992 року. Автори пам'ятника — відомі українські скульптори І. Зноба (задум, проект) та народний художник України В. Зноба (втілення проекту) та архітектор В. Громихін.

Піонерський сквер у місті Хмельницькому — меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста, або попросту — Вічний вогонь. Навряд чи кому з хмельничан слід розповідати про його місцезнаходження, а от нагадати історію створення меморіалу і про подвиги героїв, похованих там, мабуть, варто.

У далекому 1925 році в Проскурові пройшов перший місячник по озелененню міста. Саме тоді на розі вулиць 25-го Жовтня і Новобульварної (нині Проскурівської і Івана Франко) юні піонери-школярі заклали сквер, що одержав назву Піонерський. Після звільнення Проскурова від німецько-фашистських загарбників (25 березня 1944 р.) у цьому сквері з'явилися перші могили наших загиблих воїнів, переважно льотчиків. Через рік тут поховали екіпаж 36-го бомбардувального полку в складі лейтенанта Кузика, мол. лейтенанта Баніна і сержанта Ушакова, літак яких зазнав аварії під Проскуровом вже після війни — 29 травня 1945 року. Незабаром у Піонерський сквер перенесли останки ще декількох наших воїнів-визволителів, що раніше були поховані в інших місцях міста (наприклад, могила полковника Шестакова була спочатку біля кінотеатру ім. Чкалова), а в 1948 році над братською могилою спорудили пам'ятник. У 1974 році була проведена повна реконструкція скверу і братської могили — встановили новий пам'ятник (автори — скульптори Михайло Грицюк і Юлій Синькевич, архітектор Анатолій Сницарев), чашу Вічного вогню і стелу з меморіальною плитою, на якій нанесені імена 17 загиблих воїнів. Першими серед них значаться двоє Героїв Радянського Союзу.

На перехресті Старокостянтинівського шосе та проспекту Миру у травні 1983 року відкрито Меморіал Вічної Слави. Його автори – скульптор В.Зноба та архітектори В.Громикім і Є.Перехрест. Меморіал увічнює славу військових частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від фашистських загарбників.

Одним з пам'яток такого роду є пам'ятник-танк Т-34 в Хмельницькому. Аналогів цього пам'ятника немає не тільки на території колишньої СРСР, а у всій Європі.

На вічну пам'ять про тих, хто поліг, відвойовуючи мир, у 40-у річницю Великої Перемоги (1985 рік) на Хмельницькому військовому кладовищі відкрито меморіальний комплекс. Тут на святому місці – військовому кладовищі, покояться сотні тих, хто загинув, визволяючи місто від фашистів, помер у військових шпиталях, які дислокувалися в місті.